Западно-украинские земли в составе Австрийской империи в XVIIIв

Покажіть землі, які входили до складу імперії Габсбургів: 1) Австрійські Нідерланди; 2) Чехія; 3) Словаччина; 4) Моравія; 5) Південна Польща; 6) Австрія; 7) німецькі князівства; 8) Буковина; 9) Галичина; 10) Закарпатська Україна; 11) Ломбардія; 12) Неаполь; 13) Сардинія; 14) Сербія; 15) Хорватія; 16) Угорщина; 17) Трансильванія.

2) Економічний та політичний розвиток земель Австрійської імперії

Наприкінці ХVІІ ст. Австрійська імперія була однією з найбільших держав у Європі. У ній проживали різні народи з різним рівнем розвитку, тому її ще називали «клаптиковою державою».

У цілому Австрійська імперія була аграрною країною, хоча й тут існували різні умови розвит-ку. На більшості території імперії Габсбургів панували феодальні відносини. На австрійських зем-лях селяни були особисто вільними та мали землю, сплачуючи за неї грошову та натуральну рен-ту. В інших регіонах кріпосне селянство працювало в поміщиків, відробляючи панщину. У власне Австрії та частково в чеських землях активно розвивалося мануфактурне виробництво. Перші централізовані мануфактури виникають у Відні в другій половині ХVІІ ст. — вони виробляли шовк, венеціанське скло. У промисловості основними галузями були гірнича справа та металургія. У державі проводилася політика меркантилізму, уряд намагався розвивати промисловість, особливо військову.

Австрійська імперія складалася з окремих земель, які мали свої закони та скарбницю, канцлера, станово-представницькі органи з дворян та духовенства. Імператори намагалися збільшити свій вплив у країні, опираючись на дворянство та зменшуючи значення місцевих станово-представницьких органів. Посилювалися повноваження австрійських чиновників, здійснювалися спроби уніфікувати закони в імперії.

Народи, які населяли Австрійську імперію, не змирилися з панівним становищем Австрії — національний та релігійний гніт викликав повстання. Одним із найбільших виступів була визвольна війна угорського народу 1703—1711 рр. — рух курців. У боротьбі за імперію угорців очолив Ференц ІІ Ракоці. Угорська армія завдала декілька поразок австрійцям, і Габсбурги пішли на поступки. Угорщина залишалася в складі імперії на правах автономії, а угорці здобули право обіймати вищі адміністративні посади та отримали свободу віросповідання.

Освічений абсолютизм