Описание к Уроку

А чи уявляєш ти собі світ без прикметників? На справді світ без прикметників був би дуже сірий та невиразний…

Больше уроков на сайте  https://mriya-urok.com/

Связанные уроки: прикметник,  ступені порівняння прикметників,   правопис складних прикметників

 

розряди прикметників

Відносні прикметники; Якісними називають прикметники, що безпосередньо виражають ознаку, яка може виражатися в більшій чи меншій мірі.

Ясний – ясніший – найясніший

Сміливий – більш сміливий – найбільш сміливий

Приємний – менш приємний – найменш приємний

Тематичні групи якісних прикметників:

  • ознаки кольору, розміру, ваги, зовнішніх особливостей предмета, що сприймаються органами зору:

червоний, зелений, малий, широкий, важкий, легкий, кривий, круглий;

  • ознаки предметів за смаковими якостями

солодкий, кислий, гіркий, солоний, смачний

  • ознаки предметів за фізичними властивостями, що сприймаються органами дотику, слуху, нюху:

гострий, твердий, голосний, тихий, писклявий,  гучний, запашний;

  • вікові ознаки людей, їхні риси характеру:

молодий, старий, розумний, сумний, мужній, лагідний, настирливий;

  • фізичні якості істот, властивостей предметів:

здоровий, меткий, худий, сліпий. кривий, стрункий, прямий;

  • загальну оцінку:

поганий, гарний.

Лексико-граматичні особливості:

  1. мають ступені порівняння (вищій в найвищій), що означають різну міру вияву ознаки, якості, властивості:

щедрий – щедріший — найщедріший

  1. від ний творяться похідні прикметники за допомогою суфіксів і префіксів (зменшено – пестливі та збільшено-згрубілі форми):

чистенький, чистенький, чистісінький, пречистий;  здоровенний, худющий.

  1. багато якісних прикметників утворюють антонімічні пари:

близький – далекий, широкий – вузький, високий – низький, гарячий – холодний, веселий – сумний, багатий – бідний.

  1. від якісних прикметників можна утворити іменники з абстрактним значенням: (добрий – доброта, широкий – широчінь,  новий – новизна, молодий — молодість), а також означально-якісні прислівники (чуйний – чуйно, духмяний – духмяно, гарячий – гаряче, терплячий — терпляче)
  2. такі прикметники можуть приєднувати прислівники зі значенням міри або ступеня вияви ознаки (трохи, дуже, занадто, дещо, злегка, винятково, особливо, зовсім), а також займенники такий, який:

трохи суворий, дуже блідий, занадто сором’язливий, надзвичайно привабливий,  винятково працьовитий, особливо вдалий, зовсім неясний, який безталанний.

  1. невелика група якісних прикметників може мати коротку форму:

дрібний – дрібен,  зелений – зелен, ясний – ясен, повний – повен.

  1. можуть виражати інтенсивність ознаки сполуками типу:

добрий-предобрий, міцний-преміцний, тихий-тихенький.

  1. якісні прикметники бувають непохідні (дики, скупий, гострий, важливий)  і похідні (рухливий, голосистий, головний, безсилий, холодний, зернистий, жилавий).

Увага! Не всі якісні прикметники мають таки властивості. Однак відносні і присвійні не мають жодної з них.

Відносні прикметники позначають ознаку предмета не безпосередньо, а через відношення його до іншого предмета, явища або стану.

Нічний час, туманний ранок, міський парк, кам’яна гора, драматичний твір, підготовче відділення, сонна людина.

Відносні прикметники виражають ознаку через відношення:

  • До матеріалу:

Дерев’яний стіл, глиняний посуд, чавунне ядро, солом’яна  стріха, вовняні шкарпетки, цегляний будинок, лляна скатерка, ситцева сорочка.

  • До місця і часу:

Степові квіти, лісові ягоди, західний напрям, прикордонний край, приміський вокзал, вечірня прогулянка, літній відпочинок, денний план, учорашня зустріч, торішній похід;

  • До призначення:

Шкільна майстерня, читальній зал, вантажна машина, столярний цех, спортивний зал, виховна година, звітна відповідь;

  • До конкретного предмета чи явища природи:

Фруктовий сік, овочеве рагу, коралове намисто, університетські аудиторії, журнальна стаття, ґрунтові води, сніговий покрив;

  • До абстрактного поняття:

Антична статуя, полити юна програма, науковий трактат, мовленнєва культура, українські традиції, романтичний герой;

  • До різних вимірів предметів:

Кілометрова відстань, літрова посудина,  триповерховий будинок, десятипроцентний розчин, двозначне число, п’ятирічна дитина, повторне завдання.

граматичні особливості  відносних прикметників:

  1. Ознака відносних прикметників незмінна, вона не може виражатися в більший чи менший мірі, як у якісних.   Тому ці прикметники не мають ступенів порівняння, зменшено-пестливих і згрубілих  форм.
  2. Відносні прикметники не мають антонімічних пар, не можуть сполучатися з прислівниками, від них не утворюються іменники з абстрактним значенням.
  3. Усі відносні прикметники похідні. Найчастіше вони утворюються від іменників:

Батьківська порада, житловий комплекс, туристські маршрути, трав’яний килим, народний інструмент, книжкова крамниця.

У зв’язку з цім вони вступають у синонімічні відношення типу:

Яблучний сік – сік з яблук;   безхмарне небо – небо без хмар,  зрошувальний канал – канал для зрошування деснянські береги – береги Десни.

Присвійні прикметники  виражають належність предмета певній людині  або (рідше) тварині і відповідають на питання чий? (чия? чиє? чиї? ):

Мамин, батьків, братів, сестрин, невістчин, свекрушин, Іванів, Сергіїв, Жаннин, Зоїн; воочий, бджолиний, курячий, лисячий, зозулин.

Усі присвійні прикметники похідні . Вони утворюються тільки від іменників – назв істот (людей, тварин).

Присвійні прикметники, утворені від назв людей, у називному і знахідному відмінках мають коротку форму (товаришив, доччин, тітчин, Миколин, Геннадіїв), а прикметники, похідні  від назв тварин, мають повну форму(орлиний, солов’їний, ведмежий, кролячий, зміїний).

Примітка.  Не виражають значення присвійності прикметники, що входять до складу фразеологічних словосполучень і термінологічних назв:

Ахіллесова п’ята , адамове яблуко, дамоклів меч, гордіїв вузол, прокрустове ложе, куряча сліпота, торрічеллієва пустота, воловий язик.

Присвійні прикметники найчастіше вживаються в усно-розмовному стилі, у художній літературі та у фольклорі.   Значення індивідуальної віднесеності особі найчастіше передається формами родового відмінка іменника: твори Шевченка, музика Лисенка, заява Іваненка, наказ директора, слово письменника, світогляд учня

Добавлено Октябрь 24, 2014, Yurka Категория Тэг

Комментарии