Речення. Будова речень

На цьому уроці Ви познайомитесь зі структурою речення та його видами. Більш детально буде розглянуто односкладне речення.

Підмет виражається іменником у формі називного відмінку однини чи множини

Євангеліє. Айстри. Бюст Тараса. Ікона Богородиці. Свіча.

Листопад. Падолист. Тихий сад. Вітру свист.

називні речення:  поширені  (Поле. Шляхи. Моголи і чебреці.) та непоширені (Глибоке небо, білі хмари та плюскіт срібної води.)

означення можуть бути узгодженими і неузгодженими

Узгоджене стоїть перед головним членом  і здебільшого є відокремленим  (Прозорий гай. Тремтячий лист. Осіння світла акварель.    Високі айстри, небо синє, твій погляд, милий і ясний.    Холодний вітер. Сніг. Сузір’я Лебідь, розпластане над нами в вишині. )

Якщо в реченні наявна обставина, але відсутній присудок, таке речення ніколи не буде називним. Це неповне двоскладне речення. Якщо в реченні є обставина, то мається на увазі і присудок.

Ромашки. Маки. Мальви біля хати.

• Речення, у яких дія виконується певною визначеною особою. Присудок – дієслово 1-ої або 2-ої особи однини чи множини дійсного або наказового способу.

Лови летючу мить життя. Собори своїх душ бережіть, друзі.

Важлива сама дія, а не її виконавець.

Прожили. Одійшли на віки.

Не даліли ні праці, ні сили.

До останку себе перелили

В колоски, в колоски, в колоски.

Не  підкидай жару до вогню. Любові силою не допоможеш.

За цю науку цілуйте батькам руку.  Інші особові форми   Золоті гори обіцяє. Як дбаємо, так і  маємо. Гостей зустрічають хлібом-сіллю.

Безособові  —  Речення, у яких  присудок позначає дію, процес або стан, що мислиться

незалежно від виконавця.

Можна знайти в природі півтони,

Можна життя спинити на півслові,

Але нема в житті напівціни,

Але нема в житті напівлюбові.

• Безособовими дієсловами, що називають явища природи або стан людини.
• Особовими дієсловами в безособовому значенні
• Дієслівними формами на –то, -но
• Словами немає, не було, не буде, при яких є додаток у родовому відмінку.
• Прислівниками – добре, приємно, важко, холодно, тепло, жаль, шкода, слід, треба, можна

Замело туманами, зарясніло мряками   На луках під гарячим сонцем дуже пахло свіжою травою і польовими квітами.   Цілі вулиці викошено огнем-косою.  О, сліз таких вже випито немало…    на вільну душу ланцюгів нема.  Нема краси в затятості безсилій.  Немає мудріших, ніж народ, учителів.  На душі було так чисто…  Надворі повно сонця і голубого ніба.  Тож добре людині на білім світі.

Інфінітивні   присудок виражається інфінітивом (неозначеною формою дієслова)

Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, і лан, і небо прозоре

Розповідні із значенням  ствердження чи заперечення дії, її неминучості

Словами серденька не обдурити

Спонукальні речення, в яких виражають поради, побажання,  накази

Писати тільки правду. Не зраджувати її ні за яких обставин.

Питальні речення

Як же його у неволі жити без надії?   Що ж робити живій душі у цій державі смерті?

Речення, які виражають бажаність чи небажаність дій.   До складу присудка входить частка б (би)

Назавжди б викреслити війну з життя людини!  Запросити б друзів до хліба-солі і живих і мертвих у далекім полі.

Розрізняйте речення з інфінітивом – безособові    та  інфінітивні
І мені заспівати хотілось лебедину  пісню собі.   І все на світі треба пережити.

Час, моя пісне, по волі буяти.

Дієслово в неозначеній формі є незалежним і самостійним

Дієслово в неозначеній формі використовується  з предикативним словом