Описание к Уроку

ми – деяке суспільство, або Ми — вшанована людина, яка вимагає відповідного ставлення до себе;ви – звернення до кількох людей, або Ви – звернення до однієї, особливої особи. На письмі різницю можна побачити в першої літері записаного слова, а в розмові потрібно розуміти смисл повідомленого.

Больше уроков на сайте  https://mriya-urok.com/

 

 

 

Особові займенники

Особовими називаються  займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття.

Займенники я,ми вказують особу, що говорить:

Я люблю свою хату поліську… Я люблю свій зажурений ліс.

Займенники  ти, ви  вказують на особу, до якої звернене мовлення.

Ах, скільки радості, коли ті любиш землю, коли гармонії шукаєш у житті.

Особові займенники він, вони, вона, воно вказують на особу яка не бере участі в розмові, або на предмет, про який йде мова.

Поет любить слово. Але він – не слуга слова, він – його володар.

в науковому і публіцистичному стилях дуже поширене  авторське «ми», яке  виступає з вказівкою на одну особу

Вживання ми замість я властиве офіційно-діловому мовленню, мови художньої літератури.

Займенник ви може вживатися при зверненні до однієї особи. Як засіб вираження ввічливості і пошани. Тоді його пишемо з великої літери. У розмовно-побутовому стилі часто вживаються емоційно забарвлені звороти з формами займенників у родовому і давальному відмінках однини, що своїм значенням наближаються до часток

От тобі й на ,  теж мені силач,  нехай йому грець, цур йому,  хто його знає

Морфологічні ознаки

  1. Постійна морфологічна ознака – особа (перша, друга, третя)

Займенники не змінюються за особами, а належать до певної з них.

  1. Морф ознака числа має свої особливості. Я, ти, він (вона, воно) і ми, ви, вони протиставляються як форми однини і множини , проте ми – це не декілька я, , а я і ще хтось, ви – ти і ще хтось тощо. Тому одні мовознавці вважають, що особові займенники змінюються за числами  (тоді я і ми, ти і ви – форми одного слова). Значить, їм притаманна постійна ознака числа.
  2. Морф ознака роду. Її мають займенники третьої особи: він, вона, воно.
  3. Морф ознака відмінка.

 

Правопис

У непрямих відмінках особові займенники змінюють основу  (явище суплетивізму).

Я – мене     ми – нас    вона – її      він – його

Деякі прийменники з, під, над, перед,  які вживаються перед формою орудного відмінка  займенника я , для милозвучності вживаються з голосним  і

Переді мною, наді мною, зі мною

Добавлено Октябрь 24, 2014, Yurka Категория Тэг

Комментарии

Отправить ответ

Оставьте первый комментарий!

Notify of

wpDiscuz